Ця подія завершилася!
516. Hovory o Praze. Pražský rodák Rainer Maria Rilke
516. Розмови про Прагу. Райнер Марія Рільке, народився в Празі
Подія від: Klub Za starou Prahu
Місце проведення: National Technical Museum, Kostelní 1320/42, Praha 7
Лекції та дискусії
Про подію
Його викладає інж. Gabriela Kalinová
Цей 2026 рік надзвичайно багатий на круглі ювілеї. На його завершення, 29 грудня, згадаємо один із них – 100-річчя від дня смерті Райнера Марії Рільке, найвизначнішого німецького поета зламу ХІХ-ХХ століть.
Поет Райнер (спочатку Рене) Марія Рільке спочиває на швейцарській землі Рарон. Проте загальновідомо, що він помер як громадянин Чехословацької Республіки, невідомо. Він вітав його створення і підтримував з ним добрі стосунки до самої смерті. Він був громадянином світу, писав вірші кількома мовами (крім німецької, французькою та російською), але ніколи не забував, що його рідним містом є Прага.
Цьому була присвячена не лише його друга збірка Larenopfer/Oběť larům, видана взимку 1895 року ще до від’їзду з Праги, а й проза Zwei Prager Geschichten/Дві празькі історії. В обох творах він з любов’ю описує не лише предмети старої Праги, а й віддає належне діячам чеської історії (М. Й. Гус) та культури. Його вірш про автора чеського національного гімну Й. К. Тила – це щось більше – це також свідчення його відвідин чеської етнографічної виставки. Рільке листувався з видатними діячами чеської літератури (Я. Врхліцький, С. Чех, Я. Зеєр). Племінниця Зеєра, Валері Давид із Ронфельда, відіграла важливу роль у виданні першої та другої збірок Рільке (вона безпосередньо фінансувала першу та створила обкладинку для другої).
Більшість родичів Рілька поховані в Празі, його дідусь і бабуся, включно з дідом Йоганном († 1853), спочатку були поховані на Малостранському цвинтарі. Тут також знайшли свій останній спочинок предки Валерія Давидова з Ронфельда та Сідонія Надгерна з Борутина.
Про ці місця буде згадано на лекції.
Цей 2026 рік надзвичайно багатий на круглі ювілеї. На його завершення, 29 грудня, згадаємо один із них – 100-річчя від дня смерті Райнера Марії Рільке, найвизначнішого німецького поета зламу ХІХ-ХХ століть.
Поет Райнер (спочатку Рене) Марія Рільке спочиває на швейцарській землі Рарон. Проте загальновідомо, що він помер як громадянин Чехословацької Республіки, невідомо. Він вітав його створення і підтримував з ним добрі стосунки до самої смерті. Він був громадянином світу, писав вірші кількома мовами (крім німецької, французькою та російською), але ніколи не забував, що його рідним містом є Прага.
Цьому була присвячена не лише його друга збірка Larenopfer/Oběť larům, видана взимку 1895 року ще до від’їзду з Праги, а й проза Zwei Prager Geschichten/Дві празькі історії. В обох творах він з любов’ю описує не лише предмети старої Праги, а й віддає належне діячам чеської історії (М. Й. Гус) та культури. Його вірш про автора чеського національного гімну Й. К. Тила – це щось більше – це також свідчення його відвідин чеської етнографічної виставки. Рільке листувався з видатними діячами чеської літератури (Я. Врхліцький, С. Чех, Я. Зеєр). Племінниця Зеєра, Валері Давид із Ронфельда, відіграла важливу роль у виданні першої та другої збірок Рільке (вона безпосередньо фінансувала першу та створила обкладинку для другої).
Більшість родичів Рілька поховані в Празі, його дідусь і бабуся, включно з дідом Йоганном († 1853), спочатку були поховані на Малостранському цвинтарі. Тут також знайшли свій останній спочинок предки Валерія Давидова з Ронфельда та Сідонія Надгерна з Борутина.
Про ці місця буде згадано на лекції.