Ця подія завершилася!
A Montanha Mágica: um romance para o nosso tempo
Чарівна гора: роман для нашого часу
Подія від: Goethe-Institut Portugal
Місце проведення: Goethe-Institut Lisboa, Campo dos Mártires da Pátria 37, Lisboa
Про подію
Улюблений читачами та захоплений критиками роман «Чарівна гора» часто вважають великим твором Томаса Манна. Незважаючи на це судження, незаперечним є те, що історія Ганса Касторпа, чия доля після семирічного перебування в альпійському санаторії завершується Першою світовою війною, переплітається зі злетами та падіннями європейської та світової історії в перша чверть 20 ст. Те саме можна сказати і про самого письменника, який, судячи з його нарисів і листів 1912–1924 років, під час написання твору зазнав глибокої метаморфози. Тим не менш, що цей роман має розповісти нам сьогодні, приблизно через століття після його публікації?
Саме це питання, а також історичні, політичні та технологічні аспекти роману Томаса Манна, які Жоао Педро Качопо розглядає це у своїй нещодавно опублікованій книзі «Скандал відстані: прочитання Чарівної гори для 21 століття», опублікованій Tinta-da-China. Відправною точкою є міркування про переваги та недоліки дистанції для мислення. Чи відстань, яку символізує гора, є спонукою до роздумів? Або це стане приводом для бездіяльності, здачі та боягузтва? А яка була б альтернатива? Повернення до бізнесу та рівнинної війни? З чого складається хороша дистанція?
Щоб обговорити ці питання та поточний статус роману, ми пропонуємо дискусію між Жоао Педро Качопо та Антоніу Соузою Рібейро, автором останнього португальського перекладу роману, опубліковано Relógio d'Água у 2019 році.
Антоніо Соуза Рібейро — професор факультету мистецтв Коїмбрського університету на пенсії та дослідник Центру соціальних досліджень. Протягом своєї кар’єри викладача та дослідника він обіймав декілька керівних посад як на факультеті мистецтв, так і в CES. Він має багато публікацій на теми німецькомовної літератури (з особливим акцентом на Карла Крауса та віденської сучасності), порівняльного літературознавства, культурології, постколоніальних досліджень, досліджень пам’яті та досліджень насильства. Він також займається літературним перекладом, отримавши Національну премію перекладу 2017 року за португальський переклад Os Últimos Dias da Humanidade Карла Крауса. Крім Карла Крауса, він перекладав, серед інших авторів, Вальтера Беньяміна, Бертольта Брехта, Германа Броха, Дженні Ерпенбек, Райнера Вернера Фассбіндера, Пітера Гандке, Ельфріду Єлінек, Франца Кафку, Роберта Музіля, Томаса Манна, Фрідріха Ніцше, Артура Шопенгауера та В.Г. Себальд.
Жоао Педро Качопо викладає філософію музики в Universidade Nova de Lisboa, де він є членом Центру досліджень соціології та музичної естетики та співавтором Інституту філософії Nova. Його інтереси, особливо в галузі музикознавства та філософії, включають вплив цифрової революції на сучасну культуру, взаємозв’язок між мистецтвом і питаннями перформансу та драматургії. Він є автором книг «Каллас та його двійники» (Solar System, 2023), «The Twist of the Senses» (Solar System, 2020; Elefante, 2021), перекладених англійською як «The Digital Pandemic» (Bloomsbury, 2022), «Truth and Enigma: Essay on Adorno's Aesthetic Thought (Vendaval, 2013), який отримав нагороду PEN Clube Português у категорії «Перша робота» у 2014 році. Серед інших робіт він був співредактором Rancière and Music (Edinburgh University Press, 2020). Він перекладав на португальську Жоржа Діді-Губермана, Жака Ранс'єра та Теодора В. Адорно.
Саме це питання, а також історичні, політичні та технологічні аспекти роману Томаса Манна, які Жоао Педро Качопо розглядає це у своїй нещодавно опублікованій книзі «Скандал відстані: прочитання Чарівної гори для 21 століття», опублікованій Tinta-da-China. Відправною точкою є міркування про переваги та недоліки дистанції для мислення. Чи відстань, яку символізує гора, є спонукою до роздумів? Або це стане приводом для бездіяльності, здачі та боягузтва? А яка була б альтернатива? Повернення до бізнесу та рівнинної війни? З чого складається хороша дистанція?
Щоб обговорити ці питання та поточний статус роману, ми пропонуємо дискусію між Жоао Педро Качопо та Антоніу Соузою Рібейро, автором останнього португальського перекладу роману, опубліковано Relógio d'Água у 2019 році.
Антоніо Соуза Рібейро — професор факультету мистецтв Коїмбрського університету на пенсії та дослідник Центру соціальних досліджень. Протягом своєї кар’єри викладача та дослідника він обіймав декілька керівних посад як на факультеті мистецтв, так і в CES. Він має багато публікацій на теми німецькомовної літератури (з особливим акцентом на Карла Крауса та віденської сучасності), порівняльного літературознавства, культурології, постколоніальних досліджень, досліджень пам’яті та досліджень насильства. Він також займається літературним перекладом, отримавши Національну премію перекладу 2017 року за португальський переклад Os Últimos Dias da Humanidade Карла Крауса. Крім Карла Крауса, він перекладав, серед інших авторів, Вальтера Беньяміна, Бертольта Брехта, Германа Броха, Дженні Ерпенбек, Райнера Вернера Фассбіндера, Пітера Гандке, Ельфріду Єлінек, Франца Кафку, Роберта Музіля, Томаса Манна, Фрідріха Ніцше, Артура Шопенгауера та В.Г. Себальд.
Жоао Педро Качопо викладає філософію музики в Universidade Nova de Lisboa, де він є членом Центру досліджень соціології та музичної естетики та співавтором Інституту філософії Nova. Його інтереси, особливо в галузі музикознавства та філософії, включають вплив цифрової революції на сучасну культуру, взаємозв’язок між мистецтвом і питаннями перформансу та драматургії. Він є автором книг «Каллас та його двійники» (Solar System, 2023), «The Twist of the Senses» (Solar System, 2020; Elefante, 2021), перекладених англійською як «The Digital Pandemic» (Bloomsbury, 2022), «Truth and Enigma: Essay on Adorno's Aesthetic Thought (Vendaval, 2013), який отримав нагороду PEN Clube Português у категорії «Перша робота» у 2014 році. Серед інших робіт він був співредактором Rancière and Music (Edinburgh University Press, 2020). Він перекладав на португальську Жоржа Діді-Губермана, Жака Ранс'єра та Теодора В. Адорно.