Ця подія завершилася!
Anopluroj (pedikoj) kaj ekzantema tifo
Стригучий лишай (воші) і екзантематозний тиф
Подія від: Esperanto Brno
Місце проведення: Investor, S.r.o., Hybešova 310/65, Brno-střed
Лекції та дискусії
Про подію
Vši a skvrnitý tyfus
[en] Anoplura (воші, підряд Anoplura) — комахи ряду Phthiraptera. Вони пристосовані до життя на тілі господаря і смоктання його крові. З трьох видів, що паразитують на людині, найнебезпечнішою є головна воша Pediculus humanus, яка ховається в складках одягу і звідти нападає на людину. Легко поширюється в місцях великої кількості людей і поганих санітарно-гігієнічних умов (казарми, окопи, бункери, в'язниці тощо). Рикетсія Rickettsia prowazeki розвивається в кишечнику вошей. Висмоктуючи кров, заражена воша заражає людину рикетсіями, які можуть викликати екзантематозний висипний тиф (це не кишковий висипний тиф). Найчастіше через 1-2 тижні у хворого з'являється лихоманка і озноб. Свідомість хворого затьмарена, але іноді у нього виникають галюцинації. Основним симптомом є екзантема на тілі, але ні на обличчі, ні на долонях. Якщо захворювання не лікувати ефективно, пацієнт може померти. Передачу рикетсій через P. humanus продемонстрував Чарльз Жюль Анрі Ніколь і детально вивчив серед військовополонених Станіслав Провазек і Енріке да Роша Ліма, які заразилися та померли. З цієї причини причиною висипного тифу назвали Rickettsia prowazeki da Rocha Lima, 1916. Під час Другої світової війни Рудольф Вайгль відкрив першу ефективну вакцину проти тифу. Так він врятував життя тисячам людей, які вчасно зробили щеплення або працювали в його інституті під час виробництва вакцини, і тим самим уникли транспортування до концтаборів. В даний час черевний тиф можна лікувати антибіотиками (тетрациклін, левоміцетин). Інші два види вошей, що паразитують на людині (Pediculus capitis і Phthirus pubis), не передають збудника екзантемного висипного тифу. Jső szászány životu na tjelech žežístů a sání jičich krve. Три види, які зрізають кришки, є найнебезпечнішою весною шатною (Pediculus humanus), яка таємно живе в задній частині шату і атакує кришку з півдня. Його легко поширити в місцях, де багато людей мають погані гігієнічні умови (в kasárnách, zákopech, bunkrech, végznicích тощо). Ve zinųlě vší se vyvíjí rickettsie Rickettsia prowazeki. Při sání krve nakažená veš nakazí článku rickettsiemi, jež mohuen vyvolat skvrnitý typhus (to něni břišní typhus). Nejčastěji za 1-2 тижні nemocný červík začena trpět horečkou a zimnicí. Pacientovo vodije je zastřeno, ale vačiní mívá hallucinace. Hlavním symptomem je vyrážka na tjele, ale nikdy na fajjiji ani na dlaních. Nění-li nemoc počně léčena, pacient mohé zemřít. Перенос рикетсії всіх шатних (Pediculus humanus) довів, що Шарль Жюль Анрі Ніколль довів, що ми з вами захворіли, докладніше досліджували Станіслава Провазека та Енріке да Роша Ліма, які були інфіковані та померли. Proto byl povrodce skvarnitého tyfu nazván Rickettsia prowazeki da Rocha Lima, 1916. Za drugi světní válký Rudolf Weigl vynalezl první počovnou očkováci látku proti skvrnitemu tyfu. Zachronil tak život tíčíkům říkutů byli vádak očkovani nebo vyráběli v jeho ústavu vaccinu a vyžnuli se tak dispésení do concentračních táborů. V důžený dobře lze skvrnitý tyfus léčit антибіотики (тетрациклін, хлорамфеніколем). Jiné dva druhy vší, kéré cizopasí na lidech (veš dětská – Pediculus capitis a veš muňka – Phthirus pubis) pródúlce skvrnitého tyfu neprenášení.
Лектор/преднашеці: Oldřich Arnošt Fischer
Мова: есперанто
[en] Anoplura (воші, підряд Anoplura) — комахи ряду Phthiraptera. Вони пристосовані до життя на тілі господаря і смоктання його крові. З трьох видів, що паразитують на людині, найнебезпечнішою є головна воша Pediculus humanus, яка ховається в складках одягу і звідти нападає на людину. Легко поширюється в місцях великої кількості людей і поганих санітарно-гігієнічних умов (казарми, окопи, бункери, в'язниці тощо). Рикетсія Rickettsia prowazeki розвивається в кишечнику вошей. Висмоктуючи кров, заражена воша заражає людину рикетсіями, які можуть викликати екзантематозний висипний тиф (це не кишковий висипний тиф). Найчастіше через 1-2 тижні у хворого з'являється лихоманка і озноб. Свідомість хворого затьмарена, але іноді у нього виникають галюцинації. Основним симптомом є екзантема на тілі, але ні на обличчі, ні на долонях. Якщо захворювання не лікувати ефективно, пацієнт може померти. Передачу рикетсій через P. humanus продемонстрував Чарльз Жюль Анрі Ніколь і детально вивчив серед військовополонених Станіслав Провазек і Енріке да Роша Ліма, які заразилися та померли. З цієї причини причиною висипного тифу назвали Rickettsia prowazeki da Rocha Lima, 1916. Під час Другої світової війни Рудольф Вайгль відкрив першу ефективну вакцину проти тифу. Так він врятував життя тисячам людей, які вчасно зробили щеплення або працювали в його інституті під час виробництва вакцини, і тим самим уникли транспортування до концтаборів. В даний час черевний тиф можна лікувати антибіотиками (тетрациклін, левоміцетин). Інші два види вошей, що паразитують на людині (Pediculus capitis і Phthirus pubis), не передають збудника екзантемного висипного тифу. Jső szászány životu na tjelech žežístů a sání jičich krve. Три види, які зрізають кришки, є найнебезпечнішою весною шатною (Pediculus humanus), яка таємно живе в задній частині шату і атакує кришку з півдня. Його легко поширити в місцях, де багато людей мають погані гігієнічні умови (в kasárnách, zákopech, bunkrech, végznicích тощо). Ve zinųlě vší se vyvíjí rickettsie Rickettsia prowazeki. Při sání krve nakažená veš nakazí článku rickettsiemi, jež mohuen vyvolat skvrnitý typhus (to něni břišní typhus). Nejčastěji za 1-2 тижні nemocný červík začena trpět horečkou a zimnicí. Pacientovo vodije je zastřeno, ale vačiní mívá hallucinace. Hlavním symptomem je vyrážka na tjele, ale nikdy na fajjiji ani na dlaních. Nění-li nemoc počně léčena, pacient mohé zemřít. Перенос рикетсії всіх шатних (Pediculus humanus) довів, що Шарль Жюль Анрі Ніколль довів, що ми з вами захворіли, докладніше досліджували Станіслава Провазека та Енріке да Роша Ліма, які були інфіковані та померли. Proto byl povrodce skvarnitého tyfu nazván Rickettsia prowazeki da Rocha Lima, 1916. Za drugi světní válký Rudolf Weigl vynalezl první počovnou očkováci látku proti skvrnitemu tyfu. Zachronil tak život tíčíkům říkutů byli vádak očkovani nebo vyráběli v jeho ústavu vaccinu a vyžnuli se tak dispésení do concentračních táborů. V důžený dobře lze skvrnitý tyfus léčit антибіотики (тетрациклін, хлорамфеніколем). Jiné dva druhy vší, kéré cizopasí na lidech (veš dětská – Pediculus capitis a veš muňka – Phthirus pubis) pródúlce skvrnitého tyfu neprenášení.
Лектор/преднашеці: Oldřich Arnošt Fischer
Мова: есперанто