Apotéka

Як молода міська людина втрачає свої мрії, коли їй доводиться інтегруватися в абсолютно чуже для неї середовище? Як мрії перетворюються на екзистенціальну брехню?

Постановка зосереджується на діалектичному зв’язку між мисленням сільської громади та міським індивідуалізмом. Він досліджує механізми приналежності, які зовні виглядають твердими та ідилічними, але насправді приховують самотність, придушені конфлікти та емоційну порожнечу. Вистава відкриває питання ідентичності, ілюзії приналежності та ціни, яку платить індивід за приєднання до колективу. Тут сільська місцевість не є ідеалізованим простором спокою, а місцем застою, ритуального заціпеніння та неартикульованої напруги. З іншого боку, міський індивідуалізм виявляється не як моральна перевага, а як крихкий стан, повний бажань, які розпадаються, коли стикаються з реальністю. Постановка рухається на межі між мрією та розчаруванням, між бажанням близькості та досвідом глибокої самотності.

15+