HOMO PANELLUS (ČLOVEK PANELOVÝ)

Останній повтор цього року, тож не зволікайте та приходьте.

Театральні історії з багатоквартирного життя.

Робо хотів би нарешті зробити щось велике, але у нього в голові таке велике, що він не може отримати це вийшло. Марія повернулася в рідний маєток для нового фільму. Хоча вчителька Ольга здається дуже старою, її комп’ютер є частиною чогось важливого. Антон, нащадок дворян, шукає в маєтку втрачене минуле. Мартін, успішний лікар, виявляє, що він хотів би випробувати щось інше, окрім роботи. Менеджера Ірени поки немає, тому що вона настільки цінує свою свободу, що не може бути нікуди.

А тендітні панелі Петржалки міцно стоять у світі руйнуються певностей і мовчки вбирають їх переплетені історії.

Театральна сатира з елементами реальних історій з життя на найбільшому панно житловий масив у Центральній Європі, на кордоні трьох держав, колись розділених залізною завісою, на місці колишнього села та концентраційного табору, на місці найбільшої внутрішньої дельти Дунай.

Постановка створена за допомогою процедур документального театру. Він базується на архівних дослідженнях, інтерв’ю з істориками та теоретиками, а особливо з мешканцями Петржалки та панельних житлових масивів навколишніх країн.

Як і авторський текст, оригінальна музика Феро Кіралі та сценографія Діани Страусової працюють з автентичними записами та знайденими матеріалами.

Масове будівництво панелей, розпочате наприкінці шістдесяті роки, пропоновані в наших країнах, характеризували житло мільйона людей. У панельних будинках, переважно в мікрорайонах, виросло вже кілька поколінь. Типові панельні квартири створюють середовище соціальної рівності та відображають певного роду соціальну утопію. Але матеріал і їх конструкція такі ж крихкі, як і ця утопія. Згідно з планами, багатоквартирний будинок мав принести людям краще сьогодення та майбутнє. Тим часом кілька поколінь також проживали в них минуле. Чи минуле цієї споруди забере не менш тендітна утопія, яка їх породила?


Актори: Едіта Копривчевич Борсова, Браньо Мосні, Даніела Гудабова, Пітер Кадлечик, Єва Морес, Євгеній Лібезнюк
Сценарій: Ян Шимко
Декорація та костюми: Діана Страушова
Музика: Феро Кіралі
Відеохудожник: Борис Вітазек
Оператор: Петер Котра
Режисер: Ян Шимко