Ця подія завершилася!
Komentovaná prehliadka výstavy Privátna kolekcia / výber česko-slovenského umenia po roku 1945
Коментована екскурсія по виставці Приватна колекція / вибірка чесько-словацького мистецтва після 1945 року
Подія від: Krajská galéria v Prešove
Місце проведення: Saris gallery in Prešov, Hlavná 2896, Prešov
Лекції та дискусії
Про подію
Прокоментована екскурсія по виставці Приватна колекція / вибірка чесько-словацького мистецтва після 1945 року з її куратором М. Клебаном і власником колекції М. Добняком.
Приватна колекція / вибірка чесько-словацького мистецтва після 1945 року
Приватні колекції образотворчого мистецтва представляють важливий і часто недооцінений феномен історії культури. Тоді як державні інституції – галереї та музеї – пов’язані інституційними стратегіями, кураторськими концепціями та бюджетними обмеженнями, окремий колекціонер може дозволити собі більш особистий, гнучкий і часто сміливий підхід. Його вибір керується суб’єктивним смаком, баченням, а іноді також здатністю передбачати мистецькі тенденції, які з плином часу стають ширше відомими.
У словацькому середовищі, а особливо в Кошице, де історично зустрілися центральноєвропейські культурні традиції, приватне колекціонування займає особливе місце. Після Другої світової війни більшість художньої продукції була підпорядкована державним інституціям, тоді як приватний арт-ринок розвивався лише в обмеженому обсязі та під наглядом офіційних структур. Лише після 1989 року виникла ситуація, коли окремі особи почали систематично створювати колекції на основі вільного ринку та торгівлі мистецтвом, які в багатьох випадках могли конкурувати з публічними колекціями. Систематично побудована колекція Мілана Добняка є однією з важливих колекцій мистецтва приватного характеру.
Колекція Добняка задумана насамперед як колекція сучасного та сучасного мистецтва, але її специфіка полягає в тому, що вона об’єднує декілька поколінь авторів – від представників так званої «кошицької модерності», через фундаментальних діячів словацького та чеського неоавангарду та постмодерного мистецтва до молодого та середнього покоління сучасних творців. Це колекція, яка не лише документує, а й інтерпретує чесько-словацьке мистецтво останніх десятиліть, а її сильною стороною є наголос на оригіналах, ранніх творах та моментах, у яких формувалася художня програма окремих авторів. У контексті сучасного колекціонування в Словаччині колекція Мілана Добняка є винятковим випадком – вона не будується випадково чи як інвестиційний портфель, а систематично та з глибоким інтересом до мистецтва та культури. Без жодного пафосу доречно визначити цю мистецьку збірку як обов’язковий підручник регіонального та світового мистецтвознавства. Першою опорою цієї концепції є старше покоління авторів, які залишили свій слід у другій половині 20-го століття – від неоавангарду 1960-х років, через концептуальні експерименти, до постмодерністських стратегій 1980-х років, як-от представники братиславської сцени – Стано Філко, Мілан Добеш, Яна Желібска, Петер і Вероніка Ронаї чи місцеві автори з міжнародним впливом, такі як Юрай Бартуш і Петер Кальмус. Мистецтво, представлене авторами середнього та молодшого покоління, є щось середнє між класичними формами мистецтва (живопис, скульптура, малюнок) і між концептуальними підходами у формі нових медіа, інтермедійного та інсталяційного мистецтва, яке ще раз поєднує окремі роботи в уявному нахилі до концептуального мистецтва. У той час як старше покоління становить міцну основу колекції, її динамізм і актуальність складають роботи авторів середнього та молодшого покоління, які вийшли на сцену після 2000 року і сьогодні є одними з найвидатніших імен у чесько-словацькому сучасному мистецтві. Серед експонованих художників, наприклад, словацькі митці – Борис Сірка, Ян Василько, Люція Довічакова, Ерік Біндер, Растислав Подоба, Ерік Шілле, Андрей Дубравський, Марко Блажо, Деніса Легоцька, Бохад Хостіняк, Марек Кветан, Власта Жакова, або відомі імена чеської мистецької сцени – Йозеф Больф, Даніель Пітін, Єва Котяткова, Адам Штех, Якуб Матушка. Колекціонер помічає їхні ранні періоди, стежить за оригіналами та творами, в яких кристалізується рукопис чи іконопис. За допомогою такої стратегії відбору він створює місток між поколіннями. Збірка не лише фіксує минуле, а й активно картографує сьогодення. Зосереджуючись на ранніх роботах молодших авторів, він відстежує момент, коли вони ще не кодифіковані інституційним дискурсом, але вже мають потенціал стати ключовими іменами майбутнього.
Мирослав Клебан
Приватна колекція / вибірка чесько-словацького мистецтва після 1945 року
Приватні колекції образотворчого мистецтва представляють важливий і часто недооцінений феномен історії культури. Тоді як державні інституції – галереї та музеї – пов’язані інституційними стратегіями, кураторськими концепціями та бюджетними обмеженнями, окремий колекціонер може дозволити собі більш особистий, гнучкий і часто сміливий підхід. Його вибір керується суб’єктивним смаком, баченням, а іноді також здатністю передбачати мистецькі тенденції, які з плином часу стають ширше відомими.
У словацькому середовищі, а особливо в Кошице, де історично зустрілися центральноєвропейські культурні традиції, приватне колекціонування займає особливе місце. Після Другої світової війни більшість художньої продукції була підпорядкована державним інституціям, тоді як приватний арт-ринок розвивався лише в обмеженому обсязі та під наглядом офіційних структур. Лише після 1989 року виникла ситуація, коли окремі особи почали систематично створювати колекції на основі вільного ринку та торгівлі мистецтвом, які в багатьох випадках могли конкурувати з публічними колекціями. Систематично побудована колекція Мілана Добняка є однією з важливих колекцій мистецтва приватного характеру.
Колекція Добняка задумана насамперед як колекція сучасного та сучасного мистецтва, але її специфіка полягає в тому, що вона об’єднує декілька поколінь авторів – від представників так званої «кошицької модерності», через фундаментальних діячів словацького та чеського неоавангарду та постмодерного мистецтва до молодого та середнього покоління сучасних творців. Це колекція, яка не лише документує, а й інтерпретує чесько-словацьке мистецтво останніх десятиліть, а її сильною стороною є наголос на оригіналах, ранніх творах та моментах, у яких формувалася художня програма окремих авторів. У контексті сучасного колекціонування в Словаччині колекція Мілана Добняка є винятковим випадком – вона не будується випадково чи як інвестиційний портфель, а систематично та з глибоким інтересом до мистецтва та культури. Без жодного пафосу доречно визначити цю мистецьку збірку як обов’язковий підручник регіонального та світового мистецтвознавства. Першою опорою цієї концепції є старше покоління авторів, які залишили свій слід у другій половині 20-го століття – від неоавангарду 1960-х років, через концептуальні експерименти, до постмодерністських стратегій 1980-х років, як-от представники братиславської сцени – Стано Філко, Мілан Добеш, Яна Желібска, Петер і Вероніка Ронаї чи місцеві автори з міжнародним впливом, такі як Юрай Бартуш і Петер Кальмус. Мистецтво, представлене авторами середнього та молодшого покоління, є щось середнє між класичними формами мистецтва (живопис, скульптура, малюнок) і між концептуальними підходами у формі нових медіа, інтермедійного та інсталяційного мистецтва, яке ще раз поєднує окремі роботи в уявному нахилі до концептуального мистецтва. У той час як старше покоління становить міцну основу колекції, її динамізм і актуальність складають роботи авторів середнього та молодшого покоління, які вийшли на сцену після 2000 року і сьогодні є одними з найвидатніших імен у чесько-словацькому сучасному мистецтві. Серед експонованих художників, наприклад, словацькі митці – Борис Сірка, Ян Василько, Люція Довічакова, Ерік Біндер, Растислав Подоба, Ерік Шілле, Андрей Дубравський, Марко Блажо, Деніса Легоцька, Бохад Хостіняк, Марек Кветан, Власта Жакова, або відомі імена чеської мистецької сцени – Йозеф Больф, Даніель Пітін, Єва Котяткова, Адам Штех, Якуб Матушка. Колекціонер помічає їхні ранні періоди, стежить за оригіналами та творами, в яких кристалізується рукопис чи іконопис. За допомогою такої стратегії відбору він створює місток між поколіннями. Збірка не лише фіксує минуле, а й активно картографує сьогодення. Зосереджуючись на ранніх роботах молодших авторів, він відстежує момент, коли вони ще не кодифіковані інституційним дискурсом, але вже мають потенціал стати ключовими іменами майбутнього.
Мирослав Клебан